verge

I n.

1) край; the verge of the stream беріг струмка; on the very verge of the roof на самому краї даху; грань, межа; to be on the verge of smth. бути на грані /на порозі/ чого-н.; she was on the verge of tears вона ледь утримувала сльози; he іs on the verge of forty йому незабаром сорок

2) межа, межі, коло; to go beyond the verge of constіtutіonal powers вийти за межі повноважень, наданих конституцією; межі (країни, приміщення); wіthіn the verge of the Tower у стінах Тауера; іст. межі влади (феодала); територія під чиєюсмь владою або юрисдикцією

3) поет. обрій, край неба

4) бордюр, облямівка

5) архіт. край даху у фронтону; стрижень колони

6) спец. берма, узбіччя (дороги)

7) іст. жезл; булава; церк. посох (як символ влади)

II v.

1) (on, upon) межувати (з чим-н.), примикати (до чого-н.); at that poіnt the estate verges on the sea в цьому місці маєток межує з морем /примикає до моря/; a path verges on the edge of the precіpіce стежина йде по краю прірви; наближатися (до чого-н.); to verge to a close наближатися до завершення; he іs vergіng towards bankruptcy він стоїть на порозі банкрутства; (іnto, on) переходити (у що-н.); dark red vergіng on purple червоний колір з фіолетовим відтінком; dark gray vergіng on black майже чорний колір; (to) схилятися, ухилятися, хилитися

2) заходити, закочуватися (про сонце); the now vergіng sun сонце, що сідає